Мы ищем вечность, мы ищем новый день,
Истина победит мрак, истина спасает людей,
И нам всем нужно провиденье, которое доведет нас к цели,
И мы все о Нем слышали, но поверили не все

Мистер творчество, человек женат на сцене,
Никакой грязной игры, никакой грязной схемы,
Это только твои проблемы если руки не вверху,
Это только твои проблемы если вокруг все грустные

Тщательными буквами подобрано каждое слово,
Друг пойми, качать не обязательно,
Ведь в этом всем есть высшая цель,
Ведь в этом всем одна прожитая жизнь.

И тут нет “number one”, тут нет королей,
Зачем вам ненастоящее, неужели вы пусты?
Только реальная жизнь и желание чтобы все было лучше
Только Триединый Бог и не нужно нам других.

Просыпаются улицы от летнего сна,
Снова на работу, обычный маршрут,
Просыпается город под звуки саксафона,
Хип-хоп бита и моего тенора.

Я знаю нас забудут через года,
Я знаю эта жизнь проходит как короткое мгновение,
Будут новые герои и будут новые примеры,
Но я буду гордится если мы правду донесли.

И пока свет светит, тьма его не обоймет,
И не обязательно ощущать, Оно за твоим плечем,
Оно ходит посреди нас, Оно внутри тебя,
Это мы составляем числа, Оно считает дни.

И сумасшедший man снова взял свой микрофон,
Этот сумасшедший man снова делает на сцене шоу,
Ты можешь не волноваться, я не ставлю тебе ловушек,
Нет тут желания загнать кого-то в плен.

Только от сердца к сердцу искренности безлимит,
Уничтожь в себе зло, Киев передает тебе привет,
Всем урбанам, всем городам этой земли,
Этот хип-хоп от сердца, этот хип-хоп от души.

Это не город каштанов, и не город цветов,
Это мегаполис, это мегасити,
Это две страны по два берега Днепра,
Тут есть розовые мечты, и есть человеческая беда.

Подземными тоннелями объезжать дорожные пробки,
Слушать новую историю, как людей кидают законы,
Голосовать на трассе, чтобы доехать до жилья,
Поддержать сильного, ощутив – враньё.

Тут играю все: от комедии до драмы,
Тут встретишь всех, от святых до наркоманов,
Тут много наций, но один сумасшедший ритм,
Закрыват люди глаза – валюта никогда не спит.

Возле старых домов выростают небоскребы до неба,
Нужны новые идеи, прошлого больше не нужно,
Тут родился талант, тут верят в распятие Христа,
Но золото ценят больше, оно ценнее Творца.

Мы холодные как ветер,
Мы идем без раздумья и мыслей,
Это знаю даже дети,
В метрополии не любят ошибок.

Я гуляю улицами этого города холода,
И холод не от снега, но от голода,
Люди этого мегаполиса забыли про Божий свет,
В их сердцах банкноты, за них их молитвы.

И ты слышал во многих песнях про сестему этого Вавилона,
И ты видел спектакль, где актеры играли эти роли.
И я не вижу нужды повторять это снова,
Вместе с вами я хочу творить новую историю.

Да, я верю, что у каждого из нас есть призвание,
Я верю, что мы не должны оставаться тенями,
Слышишь, я знаю, для чего жить на земле,
Я знаю, для чего просыпаться и дальше идти.

Я верю, что каждый из нас призван любить,
Ведь нет человека, который смог бы без этого жить,
Но пока, к сожалению, все совсем по другому,
Люди не любят людей, люди любят деньги и баксы.

Gospel reggae, gospel reggae man
Gospel reggae, gospel reggae man

Те, кто верит в Иисуса, ищут, ищут Его всегда,
Те, кто верит в Иисуса, оставляют, оставляют все в жизни,
Те, кто идет за Иисусом, пойдут на крест чтобы получить жизнь,
Те, кто знают Иисуса, имеют Его отображение.

Им все равно, что скажут, что думают об их состоянии мыслей,
Они искали и искать будут6 царсвто неба посреди звезд,
Про дом всегда помнят, сокровище на небе собирают,
Нашедши жемчужину, в сердце прячут, из рук не выпускают, охраняют.

Много дорог отводят нас от Него, дороги в пропасть ада и зла,
Есть лишь одна верная дорога, жизнь для Иисуса Христа,
Много дорог отводят нас от Него, дороги в пропасть ада и зла,
Есть лишь одна верная дорога, жизнь для Иисуса Христа.

Ми обманюємо просто щоб було про що поговорити.
Відповідаємо на питання що хотіли зробити.
І як далі жити куди роки минули?
І як забути те хого вже не забути?

Хто допоможе мені адже я втрачаю силу?
Такі маленькі осіні дні і такі довгі зливи.
Де мої обіцяні річні, де мої онуки діти?
Я сомотній і куди цю правду подіти?

Мені б зупинити час мені повернути назад,
Я справді все зміню зроблю зовсім не так.
Але зімною мій Бог моя надія.
Так добре Він мене не лишає коли я хворію.

Біля київської п'ять мати за руки вела сина.
І він зовсім не знав
що вчора в цьому будинку ховали його діда.

На цій грішній землі ми залишились самі.
Чуєш швидже нас до Себе забери.
На цій грішній землі ми залишились самі.
Чуєш швидже нас до Себе забери.

Душа моя радій, душа моя танцюй.
Коли поручь твій Царь, коли поручь твій Друг.
Все своє життя до Його рук.
Адже Він тільки Царь, адже Він тільки Друг.

Ти можеш творити зло повсяк час і завжди.
Марнувати час і життя на землі.
Ти можеш бути у біді і казати що вині ми усі.
Бог залишається Богом друже зрозумій.

Заздрість душу наповняє, серце лиху підається.
Вуста постійно зневажають, життя в тобі не бється.
Ти гуляєш в пітьмі хибно, ти постійно уникаєш світла.
Ти відносишся не привітно, хто господарь твій помітно.

За наші душі йде війна, ні не на небі тут на землі
В ці останні пекельні дні візьми до купи всі сили свої.
Збери залишки віри усю свою любов.
І поклади свою надію на Переможця перемог.

Я знаю в Кого вірує моя душа
В Бога Отця, Святого Духа, Ісуса Христа.
Я знаю Хто дає кожному життя
Усій землі, усім країнам, усім містам.

Господи пробач я грішний.
Я не є найкращий я є найгірший.
Мої безглузді дні, мої безглузді години.
Зберу докупи у життя, чому тоді зрадію?

Мій гріх підніся до небес, мій гріх забирає сили.
В моїх сумних очах спасіння віри тліє
І я хотів би втікти в монастир я хотів би від усього сховатись,
Але Господь скажи мені ти цього від мене бажаєш?

Я бачу люди люблять цей світ, люди люблять себе.
І не кажи їм про тіло і кров, вони скажуть що все це пусте.
І коли падаю я я самого себе лякаюсь
Невже я такий самий і всім серцем не каюсь?!

Такі як я не прокидаються рано,
Такі як я немають духовних відзнак,
Такі як я багато чого не знають,
Але серцем своїм ми хочемо любити Христа

І на розі вулиць, проспектів, майданів,
Ми будемо повторювати прості слова.
Господь Ісус Той кому я довіряю
Господь Ісус Той кому вірю я

І я вчусь бути простим і я вчусь бути відкритим,
І я вчусь підніматись коли знову впав,
І я незнаю чи я зможу щось добре зробити?
І я відчаю кажу давай відпускай!

Я починаю день з новими помилками
Їх так багато що незгадати усіх.
Цей казковий світ невигадали ми з вами.
Але зіпсували його саме ми.

І поки обертається земля і поки в нас є ще голова.
У нас у всіх є можливість змінити своє життя.
Можна померти баз каяття, незалишивши в слід.
Можна голодувати невкусивши небесний хліб.

Але це не доля моя це не мій життєвий шлях.
Я буду шукати вічність десь там на небесах
І боротьба з самим собою я кажу собі ні
І я буду жертвою живою щоб знайти
світло серед тьми. Віднайди світло зміни своє життя Віднайди світло зміни своє життя Віднайди світло, віднайди світло Зміни своє життя!

Боже мій милий просто дай мені сили,
Бути з Тобою мій Боже назавжди.
Боже мій милий просто дай мені сили.
Бути мій Боже там де є Ти

Народися в Донбасі, в Макієвському гетто.
Твоє життя не буде солодким бракуватиме меду.
І проблема не в тобі а що таких як ти мільйони.
Обнздолених, стомлених, злих, готових взяти в руки зброю

Олігарх перетнув межу, і банки втратили всі кордони.
Соц. вибух не в кіно він може бути реальним вже сьогодні
І проблема не в попірці проблема в серцях народу
Ми любимо гроші усі ми хворі, ми хворі.

Важко жити сусідам підїзда,
Кожному здається що він є анархістом.
Я проти російського шовінізму
І проти примусової українізації

Я за повагу і любов
Між усіма націями.
Кожна людина особистість
Так і кожен народ унікальний

Політики грають в свою гру
Але наш голос вирішальний
Українці, амеріканці, росіяни і араби
Ми є діти одного Батька нам треба перестати воювати.

Пробудись нація від сну
Зрозумій є ручі цініше ніж фаст - фуд
Нам потрібно щоб любов не залишалась в книжках
Щоб царство світла було в кожному із нас

Але люди були глухі, сліпі, від роду
Те що бачили ми вони не повірять цьому ніколи
Ми будуємо своє щастя на людських кістках
Ми цінуємо матеріальне а не духовний скарб

Ми просто марнуємо час ми просто марнуємо дні
Боже чуєш швидже нас до Себе забери
На цій грішній землі ми залишились самі
Чуєш швидже нас до Себе забери.

Sunshine…
I’m singing for the sunshine today
Please come out for your children to
play, sunshine today

No more cloudy days, no more cloudy nights
We’re singing out for the sun that shines o so bright
‘Cause there is no one like you.
I’ve been searching for so long,
but it leads me back to you

Сонячне промніння зігріває всіх навколо
Воно дарує щастя нам стовісодково
Воно радість дарує нам життя
Відчувай, поспішай, легенями вдихай.

І не можливо зрозуміти не можливо уявляти
Що було б якби воно перестало світло нам давати
І не можливо зрозуміти не мажливо осягнути
Адже нам його тепло потрібно скрізь і повсюди

У нас у всіх своя справа у всіх своя біда
Хтось міняє автомобіль а хтось супутницю життя
Комусь мало дві квартири хтось голодує тиждень три
І наше жаття квітне під чей скажений ритм

І сонце світ цей зігріває хоч він зіпсований і злий
Прокиньтесь люди цього краю бутьте щасливими живіть
Відчуйте радість світ навколо відкиньте зброю в небуття
Скажи ні підступній змові скажи так Творцю добра

Я відаю себе Тобі
Відаю себе Тобі
Приховане зло в середині тижня
Змусить кричати тебе о Всевишній
Змусить далати важкі перешкоди
Адже шлях назад то пекельні загони

Всіх тих хто готові нищити жерти
Рвати на шмаття щоб ми всі померли
І тут немає у кого просити поради
Адже повітря наповнює підступна зрада

Гравці які грають лише лиш за себе
Це їхній шлях це їхне кредо у житті
І ти можнш кричати що в тебе єпотреба
Але вони пройдуть поряд і не допоможать тобі

В такі хвилини людського прозріння
Приходе відповідь потрібен Бог
І до небес іде твоя молитва
Звільніть мене я відаюся Вам в полон

Але наше життя ніколи не буває постійним
Через п'ять років ми забудем що казали колись
Ми забудемо біль ми забудем проблеми
Але зло не дрімає воно ніколи не спить

І так не помітно так поступово
Ти не помічаєш як вже ідеш не туди
Інші принципи, ціностті, закони
Керують нами в нашій голові.

Із жагом для себе ти в якусь мить помічаєш
Що ти серед тих хто не допоможе а прост пройде
Що чужому горю ти віри не маєш
Чуже горе для тебе порожнє пусте

О приховане зло в середині тижня
Змусить кричати тебе о Всевишній
Змусить далати важкі перешкоди
Відаватися небу докінця і без бою.

Коли до влади приходять бандити,
Коли наші мрії їхніми руками розбиті
Коли тобі більше намає від чого радіти
Пам'ятай жив наш Спаситель

Коли тт більше не можеш мовчати
Коли ти стомився і хочеш кричати
Коли кров в жилах буде тебе підганяти
Знай варто з любовя цей шлях подалати.

Адже не нас з тобою їх сдити
Не нам пекельні муки їм творити
Не нам на хрестах їх роспинати
Над нами є Суддя Його не мажна придбати

Його не можна придбати Його не можна купити
Адже Він і є справедливість
А тепер скажи мені на милість
Чому мені не вірити в Його милість

Я сподіваюся що ти зрозумів що таке любов
Це зовсім не те що нам показують по теве шоу.

Споміж запрошень і вкладів
Споміж оголошень фасадів
Споміж диктованих нарядів
Втомлюємось лише задень

Після будинків із сталі
Повз гламурні хмари
Слухаємо нову казку
Все що хочеш буль ласка

Ну а поки я бачу всі кудись поспішають
Їх найкращі бажання в цій марноті зникають
Ось нарешті спинився озернувся навколо
І він засмутився бо немає нічого для нього

І він тікає із міста їде додому
Щоб знайти те власне що рідне до болю
І ось він на колінах сенс життя споглядає
І він більше ніколи від Його нетікає

Недостатньо знайти час не достатньо дочекатись літа
Недостатньо лише через раз любити щиро і бідно
І споміж усіх бумок я докупи слова збираю
Хто істину збагнув той життя міняє

Я все частіше і частіше думаю про життя
Мені здається людство помилилось а з вами помиляюся і я
Життя настільки швидкоплине а ми заклапотані усі
Ми непомічаємо важливе і поспішаємо куди?

Ми хочем грошей, влади, слави, а якщо завтра не прийде?
Що ми з собою забираєм що залишає після себе?
І запитай мене чому в тексті так багато мінору
А я скажу як радіти коли в людей в житті горе?
Я помітив а поряд ламаються людські долі
Я дивлюся а любов перетворується в холод
І нехай ці слова хоч комусь допоможуть
Нехай пісня моя свою справу зробить

Помічаєм гори направди
Помічаєм брудну прапаганду
Відкладаємо все що можимо
І у Бога спокою просимо

Ми з вами ранені стрілами амурів
Ми є стурбовані невже ніколи не забудемо
Ми як Ікари високо злетіли
І втрачене кохання нам зламало крила

Ми є солдати армії любові
Чистої шляхетної від якої багато болю
Ми є серце розірване на шматки
Яке розуміє життя триває і треба далі йти

Це наша ахіллесова п'ята
Це те що не зникає без сліда
Нехай це і залишиться не зрозумілим
Нехай Батько нам поверне сили

Я часто сам собі задаю питання
Чи переживав я коли не будь по справжньому кохання?
Чи може всі мої зізнання самопереконання
І все що треба для мене це чекання?

На ту єдину і не змінну яка створена для мене
Яка буде щаслива коли я буду біля неї
Яка не буде дорікати а приймаючи любити
З якою проживем життя і досягнемо мрії

О де ти половинка загублена у часі
Навіщо мені хтось якщо для мене створен янгол
І я вірю я радію минуле згадаю
Те що казав я раніше зараз усмішку викликає

І я всім пропоную зупинитись поміркувати
Що є важливим а що просто примара
Боже що я любов а що просто примара

Це те від чого не можливо захиститись
Що приходе непроханим в наше життя
Мабуть ми просто створені щоб кохати
Мабуть ми просто створені щоб любити

Це те що відрізняє мене від інших
Це те що робить мене серед не гіршим
Це не просто набір ідей це не просто набір думок
Це те що допомагає мені створювати Бог

І мій стиль не фейк він з самого серця
І ти друже відчуй як воно в ритмі б'ється
Знайди мій меседж знайди зміст в рядках
Зараз в он-лайні тільки реал лайф

І я можу пояснити все що тобі розповідаю
Адже мій саунд не для брудних маней
Адже мій саунд не для глянцу і зірок
Мій саунд для того щоб нести світло бро

І можливо ти не станеш номер один
Але знайди вірний шлях знайди свій стиль
І можливо ти не станеш номер один
Але знайди вірний шлях знайди свій стиль

Серед інформаційного сміття
Серед амбіцій на перші місця
Тим у кого є серце
Тим у кого є душа є душа

Еще в милениум,в то самое жаркое лето
Буд-то подарок с неба, волны брейк данса и репа
Мы это не шифровали, а шлифовали детали
Кто тему не выкупали, тупо крутили педали
Годы в трубу вылетали, тех кто славу искали
Мы же искали себя, поэтому устояли
Сгорая в пепел потели, пока летели недели
Чтобы не быть среди тех, кто в репе сели на мели
Даже в жару и метели, я вел хронику дней
Теперь потенциал, почти убил мою лень
Куплеты стали острей, ведь они клеят как клей
Всех этих уличных псов, что жадно ждут новостей
Такой не слыханный фарт, знать и любить свой талант
Киевский стайл это факт, сходу выносит чердак
В обойме с Чичей лет пять, амбициозен как танк
Не важен берег и стафф, если ты в теме восап

На вулицях міста більше бомжів і безпритульних
Все більше втоми в очах людей їхне життя трудові будні
На трасі більше бентлі, порше, і мазераті
І президент і його боси не будуть щось міняти.

І я розумію людей які брали в руки зброю
І гнали ціх панів аж до самих кордонів
Історія нагадає нам про все і знову все повторить
І де це на землі царство Божої любові?

Жить, как все я не хочу
Я в стаде теряюсь всегда
Из комфортной зоны я уйду
И тогда пойдет жара

Укутаюсь в Бога я
И с Ним буду решать все дела
Идти за Духом Его
И творить Его дела

Коли до влади приходять бандити,
Коли наші мрії їхніми руками розбиті
Коли тобі більше намає від чого радіти
Пам'ятай жив наш Спаситель

Коли ти більше не можеш мовчати
Коли ти стомився і хочеш кричати
Коли кров в жилах буде тебе підганяти
Знай варто з любов’ю цей шлях подолати.

Адже не нас з тобою їх судити
Не нам пекельні муки їм творити
Не нам на хрестах їх розпинати
Над нами є Суддя Його не можна придбати

Його не можна придбати Його не можна купити
Адже Він і є справедливість
А тепер скажи мені на милість
Чому мені не вірити в Його милість

Я все частіше і частіше думаю про життя
Мені здається людство помилилось а з вами помиляюся і я
Життя настільки швидкоплинне а ми заклопотані усі
Ми не помічаємо важливе і поспішаємо куди?

Ми хочемо грошей, влади, слави, а якщо завтра не прийде?
Що ми з собою забираємо що залишає після себе?
І запитай мене чому в тексті так багато мінору
А я скажу як радіти коли в людей в житті горе?

Я помітив а поряд ламаються людські долі
Я дивлюся а любов перетворюється в холод
І нехай ці слова хоч комусь допоможуть
Нехай пісня моя свою справу зробить

Я сподіваюся що ти зрозумів що таке любов
Це зовсім не те що нам показують по тв шоу.

Вже немаю що сказати,c
Все серце виспівав, душу виплакав.
Потроху гордість вбиває нас,
І все що зовнішнє втручається як печія.

Ніщо земне не змінить світ,
Ніщо не змусить нас.
Коли любов переможе зло,
Коли любов переможе...

Якби я міг доторкнутись до неба,
Якби Господь знав де я є.
Якби я міг говорити з ним чесно,
Якби я міг, якби я міг

Чи далі можна жити так?
Збирати іграшки до смерті.
Вони чи ми в цей раз виграли
Безкінечний бій за праведність?

Я залишив все позаду
Щоб пізнати істину як вона є.
Незапляману агендами й програмами,
Вона сяє тому що вона нічия.

Я б відкрив свої крила, закричав би щосили

Прокидаючись з рання, виходячи із дому,
Виникає бажання описати що, діється навколо.
Беру ручку і папір і починаю писати,
Цей світ приречений цього не можна не помічати.

СНІД – скільки людей повинно ще, померти,
Мільйони, мільярди а може пів планети.
Якщо і винайдуть ліки то будуть продавати,
Багатий придбає а бідний буде помирати.

Гроші – скільки людей вже зіпсували,
А скільки людей за ці папірці вбивали.
А скільки рабами стали цієї системи,
На щастя не заробили виходить все даремно.

Війни заради влади для забави,
Лише одна ціль усім світом керувати.
Панувати царювати всім на коліна мовчати.
Інакше війни нами вам не уникати.

Наркотик – вже зараз охопив усю планету,
Прибутки у кишеню просто скажені.
Люди помирали помирають і будуть помирати,
Їм на це начхати вони будуть шикувати.

А найгірше те що, нас усіх попереджали.
Поглянь сам світ вже в помийній ямі.
Спостереження дають висновок сам-собою,
Цей світ приречений просто оглянись навколо.

Цей світ загублений навколо озернись
Цей світ загублений серед них я і ти
Цей світ загублений хіба ти про це не знав?
Цей світ загублений поглянь краще сам.

Стомлені очі, змучені душі,
Тіло втомилось від нелюдських страждань.
Є ще надія, що будемо дужі,
Немає віри, ось чому жаль!

Ліки дратують, лікарні руйнують,
Все залишайте, все так, як є.
За що покарання нести я мушу?
Думка про це, ось що пече.

Ріже на шмаття, біль наповняє.
Пекло та й годі, що тут казать.
Бачити батьківське горе,
Батько, мати - доведеться вам доглядать.

Не живу, а існую, не будую, а руйную,
Невже це доля не здолана моя?
Нащо мені таке горе?
Хочеться зараз покинуть життя.

Не гроші, не світ, не наука, не ліки,
Не здатні змінити стану мого,
Є релігія - а треба віра.
Хто ж приведе мене до Його?

Ні, постривайте, віру я маю!
В цьому звертанні віра все таки є,
Господь Ісус, про допомогу благаю,
Збережи для себе серце моє!

Дай сили колінам дай мені мови,
Щоб прославляти вічно Тебе.
Душа моя до тебе лине.
Як добре, що в мене віра є!

Додаток для пісні.
Ця пісня присвячується всім інвалідам - людям прикутим до ліжка, пам’ятайте, у вас є краще майбутнє, і його нікому у вас не відібрати.

Я частина хворої нації
В ній живу я і загину
І боляче на серці нашій матері
Нашій ненці Україні.

Поділили все й посватали
Відали все чужині
Діти сіли та й заплакали
Батьки їх не любили.

І в злато зодягалися
І заздрили і пили
Палаццо збудували
А сусіда втопили.

Сварились та й розбіглися
На схід і захід сонця
Та й ще паркан поставили
Щоб не ходити в гості.

Братів своїх полишили
В багні по самі вуха
А потім насміхалися
Вдягавши капелюха.

Батьки синів сварили:
- Настань сину розбишакай
Ну а діти як і завжди
Дивилися на тата.

Здорові всі повтікали
З цієї полонини
Ну а хворі доживали
До своєї години.

Любові не навчилися
Про її лише навчали
Нащадки ще не народилися
А вже лиха зазнали.

І земля сіла і заплакала
Заплакало і небо
І дерева похилилися
До самого Барисфера.

Я частина хворої нації
Така бо тяжка доля
Але буду шити і намагатися
Любити людей і Бога.

Де соціальний наркотик де вам взяти відраду
Коли ви самі навколо болі й печалі?
Як заховатись від злидні в Кому знайти порятунок?
Як втекти від журби і забути про смуток?

Ми лікуємо нерви ви топите горе
І в жила пускаєм чортові загони
Ми навчились ховати все те що важливо
І вмієм сміятись коли не вродливі

І ми шукали по всюди але не знайшли
Хто щастя дарує і любить завжди
І ми шукали по всюди але не знайшли
Хто щастя дарує і любить завжди

Поки живеш зупиняйся повертайся до Бога
Він єдиний хто любить щастя знайдемо в Ньому
Він лікує серця Він дарує надію
Він міняє життя і тільки з Ним я радію

Ну а поки я бучу люди вперто бунтують
Хто світло їм принесе вони візьмуть і отруюють
Сліпий за сліпими глухий за глухими
Серед ваш шляхів який один вірний

І все як завжди яку дорогу обрати?
Кому життя присвятити кому серце відати?
І все як завжди яку дорогу обрати?
Кому життя присвятити кому серце відати?

Щось до болі страшне коїться навколо,
Стало модно ходити до собору.
Отримувати на тиждень духовні процедури,
А решту часу проводити в нічному клубі.

Віру, так, я маю - слово Боже всі читали,
Євангеліє від Івана всі на пам'ять повивчали.
В розумі знання, а серця їх далекі,
Ці люди наврядчи зрозуміють мою тему.

Боже, зроби з мого серця золото,
Щоб не було релігії та інших різних домішок,
Щоб поклонятися тобі душею та тілом,
У присутності твоїй робитися щасливим.

І поки є час я буду намагатися
Серце віддавати, волі твоїй підкорятися.
І не забувати, що життя - це миттєвість
В порівняні з вічним щастям в раю, біля Тебе.

Я вірю, що десь є
Цей казковий рай,
Я вірю, що десь там,
Куди хотів потрапити сам.

Живучи для себе, не помічають нікого.
Егоїзм відводить їх від Бога.
Відцуравшись світла – темряву приймають,
Правду брехнею заміняють.

Набуваючи знання - мудрості не мають,
Маючи серце - про нього забувають,
Маючи душу - тіло обирають,
Маючи крила - чомусь не літають.

Віра моя нехай в мені не зникає,
Бажання потрапити туди не згасає.
Сенс життя свого я бачу тільки в цьому.
І ніхто не зупине, мене на шляху до Нього.

Роблячи добро, іти до кінця,
Не забуваючи мить - це і є життя!
Віру не втрачаючи життя відаваючи,
Бога приймаючи в рай потрапляючи.

Чому чоловік не плаче?
Бо сльози втонули і на дні стакану.
Чому чоловік не плаче?
О гордість образу в середину приховала.
Чому чоловік не плаче?
Бо з живого серця кров збігала.
Чому чоловік не плаче?
Бо якщо заплаче він то і світу буде мало.

Боже мій милий
Хочу з тобою раду тримати.
Розкажи Боже милий
Чому в світі стільки болю і жалю.

Чому самотність строката
За серце схопила
І те що, люди звуть депресія
До божевілля звести хотіла.
Я все життя намагався
Жити чесно й правдиво
І люди зовсім не знали
Скільки на це пішло сили.

Я помітив що, всюди
Буржуйством крали й брехали
Ну а чесні татки
Убогих дітей вкладали

Я помітив як хворі
Донесли свої болі
Ну а люди хреста крові
Відправляли додому.

Я помітив банальність
Люди робили і їли
Ну а інші впадали в крайність
Все на світі купили

Я не знаю чи знали
Все на світі ті вчені
Я не знаю чи не прожили
Ми життя не даремно

Я щосили стискую зуби
І щодуху сплющую очі
Щоб цей світ віддалити
Принаймні хоч до цієї ночі

Поки в жилах ще б’ється
Кров хвилями могутніми
Віра ще повернеться
Спогадами незабутніми.

І проміння проб’ється
Поки хтось ще страждає
А я сили збираю
Поки в мені щось помирає.

Чому чоловік не плаче?
Бо сльози втонули і на дні стакану
Чому чоловік не плаче?
Бо гордість образу в середину приховала
Чому чоловік не плаче?
Ба з живого серця кров збігала
Чому чоловік не плаче?
Бо якщо заплаче він то і світу буде мало

Ой дивні речі я бачу.
Сміюсь й водночас плачу.
Сміюсь й водночас плачу,
Що далі я побачу?

Я бачив людей які голоду не знали,
І бачив людей які від нього помирали,
Бачив заможних і бачив злидні,
Бачив мерседеси і візки інвалідів.

І ось відповідь моя всім тим.
Хто багатим себе називає,
Хто думає що все миє,
А на справді все втрачає.

Хто зараз перший,
Але обов’язково буде останнім.
Тому що він так хоче,
Інакше не буває.

Звертання до людей, сильних світу цього,
Саме для вас моя ця передмова
Все що, потрібно засвідчено вам було,
Але посіяно при дорозі, терня виросло, як сумно.

Засуджені лише тим що, Його крові не при йняли
На землі а не на небі собі скарби збирали.
Ось і зараз для вас слово життя лунає,
Через каяття душа спасіння набуває.

Ви хотіли правди але при йняти її не зуміли,
Виходу не бачили можливо просто не хотіли.
Правду або смерть остане вибирали,
Багато хто з вас свою душу втрачали.

Купували житло а втрачали вічність.
Нарощували капітал забуваючи про чесність.
Купували людей але друзів не мали.
Думали що, живете а ви просто існували.

Мали владу на землі але серця не мали.
Мали покликання від Нього але його закапали
Тіло старіє скарбів ніхто не забирає,
Пекло без Христа на всіх чекає.

Гроші папірці влада тимчасова,
Задоволення світу цього це просто поп сово.
Є неземне щастя яке ви не збагнули,
Мир і спокій в серці який не придбаєш за валюту.
Все дуже просто: Приймаєш або вмираєш,
Смерть чи життя що, ти обираєш?

Ой дивні речі я бачу,
Сміюсь й водночас плачу.
Сміюсь й водночас плачу.
Що, далі я побачу?

Вона хотіла щастя,
Вона хотіла добра,
Вона хотіла дитину,
І родинного тепла.

Вона бачила сни,
Мрії до купи складала,
Але прийшла осінь,
І вона знову чекала.

Листя вкотре опало,
І вкотре з’явилось,
Мрії і сподівання,
Об скелю вкотре розбились.

Сонце сили забрало,
Душу чомусь не зігріло,
Сили більше не має,
І вона полетіла.

І попавши в тенета,
Божевільного напівщастя,
Відаючи своє тіло,
Нічному танцю.

Яка солодка спокуса,
Яка миттєва насолода,
Яке не стримане бажання,
Відатись обов’язково.

Це заборонений плід,
Але він їм до вподоби.
Це самогубство,
Але їм про це невідомо.

Це, як сіль у рані
Або, як куля у серці,
Від цього можна померти,
І не воскреснуть.

І такі як вона,
Смерть обирали.
Квартали зростали,
Квартали зникали.

І це стало модна,
І це стало за правило.
Це скрізь і повсюди,
Небезпечно і оманливо.

Я бачив самотність їх лякала
Де моє щастя душа кричала
Як змиритись як це прийняти
Але Господь може тебе з колін підняти

Але ти не віриш ти зачиняєш вуха
І знову на подвір’ї, на побаченнях знову в клубах
І знову у обіймах тобі здається на завжди
Але через чотири місяця слова знову ж ті самі

І пройшов час і прийшло горе
І не досягнута мита родини і любові
І пройшов час і прийшло горе
І не досягнута мита родини і любові

Послухай, послухай
Творець неба і землі
Той хто був від початку існування часу
Хто дає життя кожному із нас
Хіба Він не знає як зробити нас щасливими
Розумієш про що я???

У нас у всіх свої дороги у нас у всіх свої шляхи
І ми всі йдемо по неволі витрачаючи роки і дні
І нам усім потрібен провід що доведе нас до мети
І ми усі про Нього чули але повірили не всі

Не покладайся на людину покладайся на Бога
Не покладайся на людину покладайся на Бога

Не знаю, як але у них знову виходить
Посіяти надію в серця мільйонів.
Складова рецепту, здається, дуже проста,
А ми не витримуємо навколишнього середовища.

Знову стяги піднято, намети поставлено,
Годину вибору чітко призначено.
Корзини для сміття - голови наші,
Ми знову споживаємо цю лажу.

Мов вітер на полі, чи сніг на долоні,
Порожні балачки, марнотні розмови.
Час зупиняється, люди не міняються,
Події минулого знову пригадаються.

Кольори і барви знову поєдналися,
Невже не наснилось, невже все в реальності?
Вони як і ми вміють старе забувати
Те що казали навіть не зможуть згадати
Їх професія тобі щось пообіцяти
Їх бажання якомога довше царювати
Їх хобі на піску фортеці будувати
Чи покладемо надію на них?

Господарчим поглядом вони міряють шати,
Для когось палати - ну а вони будуть святкувати.
Вони, як і ми, вміють старе забувати,
Те, що обіцяли, навіть не зможуть згадати.

Ну а ми знову розбіжимося по мурашнику
На робочі місця, і від початку до кінця.
І кажемо, що віри більше немає,
Але час минає, і вони шоу починають.

І ось знову вітер повіяв, сніг на долоні потрапив,
Вони знову приходять на телеекрани.
Наша пісня зовсім не гарна, зовсім не нова,
Але ми її розпочинаємо знову і знову.

Бог мій моя сила
Бог мій моя надія
Бог мій моя оселя
І для Нього звучать наступні куплети

Бог мій все що мені треба
І спілкування з Ним моя найбільша потреба
І дарма що мене не всі розуміють
Можливо від вашої руки я і загину

Бог мій моя втіха
Коли ніхто не зрозумів Він розуміє
Коли ніхто не пробачив Він пробачає
Коли всі відступили Він в руках тримає

Бог мій та що там казати
Він краще ніж можна навіть уявляти
І я баз Нього не хочу жити
Адже хто як Він зможе мене любити

Бог мій мене не лишає
І вічність із ним на мене чекає
І я сама щаслива людина на землі
Тому що мені і хочеться бути з Ним

Бог мій вічний не змінний
А це означає що Він не перестане любити
І в Ньому не можливо розчаруватись
І кому як не Йому мені покланятись

Бог мій за мене розп’ятий
І я Йому дякую за галгофські рани
Хто може для мене більше зробити?
Кого як не Його мені хвалити?

Я знову бачу пусті слова
Ти чуєш знову почалась війна
Не хочу я зайвих прикрас
Невже кожен збожеволів з нас

Ну де ж оці прославлені
Бійці Хіп-хоп культури
Де їх підняте знамено
Невже очі мої затулено

Де перші із останніх
Підняті з народу
Де мільйони людей
Які не йдуть лише за модой

Де революція пробудження
Життя змінені на краще
Чому не єдна наша партія
Розкидана по націям

Ми заздримо вбиваємо
Пантуємось безглуздо
А люди на нас дивляться
І кажуть в голові у них пусто

Із нас зробили клоунів
По всіх телеекранах
І ми справді є клоуни
Бо скільки з нас є справжні?

Звичайному реперу
Не більше двадцяти років
А все це означає
Що ми в ілюзії польотів

Ми відступили від віри батьків
Залишили Бога
Мартін Лютер Кінг
Дивиться з жахом на новітню моду

Ми не є з тобою брати
Ми по різні сторони
І це наша проблема
Це прокляття молоді

І що є Хіп-хоп
Те що ми побачили
Те що ми почули
І те що нам нав’язано

Можливо зовсім скоро
Хіп-хоп не буде в авангарді
Ми не будемо нікому цікаві
І будемо вині в цьому самі

Якщо це є Хіп-хоп
Тоді я в опозиції
Ми створимо нову культуру
З найкращими традиціями!